На підставі п.З ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», скликати п'яте пленарне засідання VII сесії VIII скликання Баранинської сільської ради 24 квітня 2026 року о 14:00, в сесійному залі Баранинської сільської ради.
Завантажити - ПОРЯДОК ДЕННИЙ.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
На той час в Радянському Союзі проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування, і вся інформація про катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
У післяаварійний період посилилися екологічні та національнодемократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.
Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
2 дні світ нічого не знав про вибух.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого
реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні
1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
21 квітня 2026 року на території Баранинської сільської ради, з метою посилення міжвідомчої взаємодії у сфері захисту прав дітей та інформування батьків щодо важливості здобуття дітьми освіти, було здійснено спільний робочий виїзд профілактичного спрямування до місця проживання ромської громади села Руські Комарівці.
У заході взяли участь начальник служби у справах дітей Баранинської сільської ради, представник сектору ювенальної превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП, представники відділу освіти та Руськокомарівського ліцею, староста населеного пункту, а також представник ромського поселення.
Під час зустрічі з батьками було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо необхідності забезпечення регулярного відвідування дітьми закладів загальної середньої освіти, створення належних умов для навчання, виховання та всебічного розвитку дітей.
У ході спілкування також було обговорено питання взаємодії батьків із закладами освіти, підвищення мотивації дітей до навчання, сприяння їхній адаптації в освітньому середовищі та формування відповідального ставлення батьків до виконання своїх обов’язків щодо виховання та розвитку дітей.
Окрему увагу було приділено питанням дотримання прав дітей на освіту та профілактиці можливих порушень законодавства у сфері захисту прав дитини. Батьків поінформовано про відповідальність, передбачену чинним законодавством України, за невиконання обов’язків щодо забезпечення права дитини на здобуття освіти.
Проведення подібних робочих виїздів профілактичного спрямування сприяє налагодженню конструктивного діалогу між представниками органів місцевого самоврядування, освітніх установ, правоохоронних органів та мешканцями громади, а також забезпеченню належної реалізації прав дітей на освіту.
З моменту подання сигналу «Повітряна тривога» до початку нападу з повітря може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.
Сигнал передається через систему централізованого оповіщення, регіональне радіо та телебачення.
Для того щоб почути сигнал «Повітряна тривога» необхідно:
• Встановити на телефоні застосунок «Повітряна тривога».
• підписатися на офіційні джерела інформаціїЯкщо почули сирени, перебуваючи вдома:
1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги.
2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч.
3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків.
4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо).
5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.
У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – під несучі стіні, або ванну.Якщо почули сирени, перебуваючи на роботі:
1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, діяти за вказівками керівництва.
2. Швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах.
Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.
При виявленні уламків ракет або БПЛА (шахедів): не чіпайте, не фотографуйте та відійдіть на безпечну відстань (мінімум 100 м). Негайно телефонуйте 102 (поліція) або 101 (ДСНС). За можливості позначте місце, не наближаючись до нього, і попередьте оточуючих.
Детальний алгоритм дій:
Чому це важливо:
На підставі п.3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» скликати засідання виконавчого комітету Баранинської сільської ради 31 березня 2026 року о 14.00 год., в залі Баранинської сільської ради.
Шановні мешканці Баранинської територіальної громади!
З метою виконання Плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 374-р, обласною військовою адміністрацією розроблено опитувальник «Моніторинг доступності: Виявляємо проблеми — пропонуємо рішення!».
Просимо мешканців громади долучитися до опитування та заповнити Google-форму до 31 березня 2026 року за посиланням: https://docs.
Ваша участь допоможе визначити проблемні питання доступності у громаді та сприятиме створенню безбар’єрного середовища для всіх мешканців.
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності: у квітні – травні та у серпні -вересні.
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей і тварин. Серед людей вони поширюють іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма).
Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне природно-вогнищеве захворювання, збудником якого є мікроорганізми роду Борелія, які передаються при укусах іксодовими кліщами, вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру. Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та роботі на дачних ділянках. Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща.
Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.
Збираючись на відпочинок в ліс або паркові зони, необхідно дотримуватись заходів індивідуального захисту. Слід пам’ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.
Рекомендації при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі:
- Одягати щільно прилягаючий одяг до тіла, бажано світлий, на довгий рукав, щоб було легше помітити повзаючих кліщів.
- Одягати закрите взуття.
- Голову слід покривати головним убором.
- Необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву.
Кліщ вибирає місця для присмоктування з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови).
Для запобігання укусу кліща необхідно :
- Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
- Використовувати засоби для відлякування кліщів – сучасні репеленти.
- Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
- Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів!
- На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву, обрізати кущі, тощо.
Що робити якщо кліщ присмоктався:
- Звернутись до найближчого лікувального закладу для надання кваліфікованої медичної допомоги фахівцем (лікарем-хірургом).
- При відсутності такої можливості видалення провести самостійно, не допускаючи пошкодження кліща.
- Після видалення місце присмоктування необхідно протерти антисептичним засобом (розчином йоду, спиртом).
Що не можна робити при укусі кліща:
- прикладати до місця укусу компреси, рідини (спирт, олію та інші);
- припікати кліща;
- тиснути кліща пальцями;
- брати кліща голими пальцями.
У будь – якому випадку після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду та призначення екстреної профілактики антибіотиками, а також самостійно слідкувати за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру.
Уважне ставлення до свого здоров’я, дотримання рекомендованих правил допоможе вам зробить відпочинок на природі приємним і безпечним!
У зв’язку з настанням весняно-літнього періоду, підвищенням температури навколишнього середовища, щорічно відзначається збільшення кількості пожеж. Як правило, в цей період відбувається прибирання територій та приватних домоволодінь. Внаслідок чого громадяни несанкціоновано спалюють суху рослинність та сміття.
З метою недопущення трагедії, слід звернути особливу увагу на дотримання наступних вимог пожежної безпеки:
Що робити, якщо ви опинилися в зоні пожежі: Відчувши запах диму або виявивши пожежу, з’ясуйте, що горить, на якій площі, яка небезпека поширення пожежі. Якщо чи в зоні руху вогню ви виявите постраждалих, то прийміть заходи по їх евакуації в безпечне місце. Про те, що трапилося повідомте пожежну службу за телефоном 101 або 112, вказавши точну адресу.
Оцініть ситуацію, чи варто намагатися загасити вогонь самостійно, або краще поспішити за допомогою. Це необхідно зробити навіть в тому випадку, якщо пожежу вдалося загасити, так як можливе відновлення горіння.
Найбільш прості способи гасіння: залити вогонь водою з найближчого водоймища, засипати піском або нанести різкі ковзаючі удари по кромці вогню зеленими гілками з відкиданням вугілля на вигорілу ділянку.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що невміле поводження з вогнем призводить до людських жертв і матеріальних збитків. Особи, винні в порушенні правил пожежної безпеки, в залежності від характеру порушень та їх наслідків, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність.
Від понеділка по п'ятницю
8:00 - 17:00