Скажи насильству "НІ"

Карантин та самоізоляція вплинули на збільшення випадків домашнього насильства.

Проте, Міністерство соціальної політики України наголошує, це не привід терпіти домашнє насильство, яке б воно не було – фізичне, сексуальне, психологічне чи економічне, адже будь-яке з них несе загрозу особі, яка страждає від насильства, членам сім’ ї, які є його свідками, та усьому суспільству загалом.

Звертаємо увагу!

Домашнім насильством вважаються не лише інциденти між подружжям. Мова може йти і про колишнього чоловіка/дружину, людей, які перебували у громадянському шлюбі (спільне проживання без реєстрації) тощо.

До кола осіб, яких визнають кривдниками, можуть належати: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.

Якщо ви потребуєте консультації, боїтеся звертатися до поліції з цього питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери «гарячих ліній», де вам нададуть консультації та роз’яснення.

• 102 – Національна поліція України;
• 103 – швидка медична допомога;
• 15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;
• 116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;
• 116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія
• 0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.

Детальніше про форми домашнього насильства – у інфографіці.