РІШЕННЯ сесії четвертого пленарного засідання VII сесії VIII скликання Баранинської сільської ради 20 березня 2026 року.
Учні 8–9 класів Великолазівського ліцею здійснили екскурсію до 3-ї державної пожежно-рятувальної частини 1-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Закарпатській області. Захід відбувся в межах профорієнтації та мав на меті ознайомити школярів із роботою рятувальної служби, що відіграє надзвичайно важливу роль у збереженні життя людей і довкілля.
Під час екскурсії ліцеїсти дізналися про специфіку професії рятувальника, про необхідність дисципліни, командної взаємодії, високої фізичної та психологічної підготовки. Рятувальники продемонстрували сучасну пожежно-рятувальну техніку, обладнання, спорядження, розповіли про порядок виїзду на виклики та особливості ліквідації надзвичайних ситуацій.
Найбільше захоплення викликала можливість приміряти захисне спорядження, посидіти в кабіні пожежного автомобіля та почути реальні історії з професійного життя рятувальників. Екскурсія пройшла у дружній атмосфері, поєднуючи навчальну і виховну складові.
Висловлюємо щиру вдячність керівництву та працівникам служби.
View the embedded image gallery online at:
https://baranynci.com.ua/novyny/itemlist/tag/2026#sigProIdca28412769
ініціативи «Національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків» учні 9 -х класів «Великолазівський ліцей» в рамках проєкту DECIDE відвідали завод мінеральної води «Крайна». Екскурсія стала цікавою та пізнавальною частиною профорієнтаційної діяльності.
Під час візиту учні побачили процес видобутку «дикої води», ознайомилися з сучасним обладнанням, роботою лабораторії та етапами виробництва. Також дізналися про різні професії, які задіяні на підприємстві. Особливо сподобалася дегустація води та можливість побачити весь шлях продукту — від джерела до готової пляшки.
Такі заходи допомагають краще зрозуміти світ професій і сприяють усвідомленому вибору майбутньої діяльності.
У межах Національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» відбулося перше організаційне засідання робочої групи з Плану впровадження системи профорієнтації у Баранинській територіальній громаді на 2026-2027 роки.
Ця зустріч стала стартом системної роботи, спрямованої на те, щоб допомогти нашій молоді свідомо обирати майбутній шлях, враховуючи власні таланти та потреби сучасного ринку праці.
До складу робочої групи ввійшли представники органів місцевого самоврядування, відділу освіти, кар’єрний координатор, два кар’єрні радники Великолазівського ліцею та активна учнівська молодь.
Під час зустрічі учасники:
Учасники вже напрацювали перші пропозиції до майбутнього Плану. Попереду — детальний аналіз наявних ресурсів та підготовка конкретних профорієнтаційних заходів для школярів.
View the embedded image gallery online at:
https://baranynci.com.ua/novyny/itemlist/tag/2026#sigProIdf4019a0b0c
Інформація про початок громадського обговорення проєкту рішення Баранинської сільської ради «Про реорганізацію «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області та зміну назви»
ІІ. Документи, винесені на громадське обговорення - Проєкт рішеня Баранинської сільської ради «Про реорганізацію «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області та зміну назви»
ІІІ. Нормативне забезпечення:
Стаття 143 Конституції України: Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Стаття 103-2 Бюджетного кодексу України: Освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти: початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї.
Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Стаття 25 Закону України «Про освіту»: Засновник закладу освіти зобов’язаний у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжувати навчання на відповідному рівні освіти.
Стаття 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.
Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.
Ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
Стаття 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.
Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:
початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;
гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.
Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.
Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
ІV. Мета проведення громадського обговорення - врахування думки жителів Баранинської територіальної громади щодо реорганізацію «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області та зміну назви у зв’язку з формуванням профільного ліцею.
Із вступом у дію Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) з’явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що має сприяти підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства та особистості.
Упродовж останніх років здобуття профільної середньої освіти в Баранинській сільській територіальній громаді забезпечували заклади, що здійснювали освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону з 1 вересня 2027 року набирають чинності такі вимоги Закону:
початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти, має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. За рішенням засновника початкова школа, гімназія може включати дошкільний підрозділ, за умови його розміщення в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу (абз. 5 ч. 1 ст. 35);
гімназія, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти та ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти, мають функціонувати як окремі юридичні особи (абз. 6 ч. 1 ст. 35);
за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти (абз. 7 ч.1 ст. 35).
для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів) (абз. 6 ч. 1 ст. 32).
«Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області має у своїй структурі 5 філій – малокомплектні початкові школи, дошкільний підрозділ, а також початкові класи у самому ліцеї. Така модель ускладнює ефективне управління, фінансування та розвиток початкової освіти.
Відповідно до реформи профільної середньої освіти передбачається чітке розмежування рівнів:
Оскільки «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області з 01.09.2027 року надаватиме базову та профільну середню освіту, передбачається:
Після проведення реорганізації «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області отримаємо соціальні наслідки:
VІ. Соціальні групи населення, на які поширюватиметься дія документу - жителі Баранинської територіальної громади.
VІІ. Формат проведення громадського обговорення та порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення:
Пропозиції та зауваження приймаються у письмовій формі із зазначенням особи та контактної інформації заявника за адресою: 89425, Закарпатська область, Ужгородський район, вул. Центральна, 42, або на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (Баранинська сільська рада) та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради) з 27 квітня 2026 року по 27 квітня 2027 року до 17.00 год. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються.
Консультації з громадськістю проводитимуться у формі публічного громадського обговорення, шляхом зустрічей керівництва Баранинської сільської ради та відділу ОКТМС Баранинської сільської ради за визначеним графіком.
Графік проведення публічного громадського обговорення
У громадському обговоренні з правом голосу можуть брати участь дієздатні жителі Баранинської територіальної громади, які досягли 18-річного віку та місце проживання яких в установленому законом порядку зареєстроване на території, в межах якої проводяться громадські обговорення.
Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення – Когутич Сергій Андрійович – заступник голови Баранинської сільсьокої ради. Контактна особа – Янович Еріка Дезидерівна – начальник відділу освіти, культури, туризму молоді та спорту Баранинської сілької ради.
Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення, узагальнення висловлених в ході проведення громадського обговорення зауважень та пропозицій здійснюється організатором. Після отримання висловлених пропозицій та проведеного аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на сайті Баранинської сільської ради.
На підставі п.З ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», скликати п'яте пленарне засідання VII сесії VIII скликання Баранинської сільської ради 24 квітня 2026 року о 14:00, в сесійному залі Баранинської сільської ради.
Завантажити - ПОРЯДОК ДЕННИЙ.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
На той час в Радянському Союзі проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування, і вся інформація про катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
У післяаварійний період посилилися екологічні та національнодемократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.
Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
2 дні світ нічого не знав про вибух.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого
реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні
1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
21 квітня 2026 року на території Баранинської сільської ради, з метою посилення міжвідомчої взаємодії у сфері захисту прав дітей та інформування батьків щодо важливості здобуття дітьми освіти, було здійснено спільний робочий виїзд профілактичного спрямування до місця проживання ромської громади села Руські Комарівці.
У заході взяли участь начальник служби у справах дітей Баранинської сільської ради, представник сектору ювенальної превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП, представники відділу освіти та Руськокомарівського ліцею, староста населеного пункту, а також представник ромського поселення.
Під час зустрічі з батьками було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо необхідності забезпечення регулярного відвідування дітьми закладів загальної середньої освіти, створення належних умов для навчання, виховання та всебічного розвитку дітей.
У ході спілкування також було обговорено питання взаємодії батьків із закладами освіти, підвищення мотивації дітей до навчання, сприяння їхній адаптації в освітньому середовищі та формування відповідального ставлення батьків до виконання своїх обов’язків щодо виховання та розвитку дітей.
Окрему увагу було приділено питанням дотримання прав дітей на освіту та профілактиці можливих порушень законодавства у сфері захисту прав дитини. Батьків поінформовано про відповідальність, передбачену чинним законодавством України, за невиконання обов’язків щодо забезпечення права дитини на здобуття освіти.
Проведення подібних робочих виїздів профілактичного спрямування сприяє налагодженню конструктивного діалогу між представниками органів місцевого самоврядування, освітніх установ, правоохоронних органів та мешканцями громади, а також забезпеченню належної реалізації прав дітей на освіту.
З моменту подання сигналу «Повітряна тривога» до початку нападу з повітря може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.
Сигнал передається через систему централізованого оповіщення, регіональне радіо та телебачення.
Для того щоб почути сигнал «Повітряна тривога» необхідно:
• Встановити на телефоні застосунок «Повітряна тривога».
• підписатися на офіційні джерела інформаціїЯкщо почули сирени, перебуваючи вдома:
1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги.
2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч.
3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків.
4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо).
5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.
У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – під несучі стіні, або ванну.Якщо почули сирени, перебуваючи на роботі:
1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, діяти за вказівками керівництва.
2. Швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах.
Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.
Від понеділка по п'ятницю
8:00 - 17:00