Показати матеріали по тегу: насіння

Для наведення ладу на ринку насіння та садивного матеріалу і з метою забезпечення споживачів достовірною інформацією Міністерство аграрної політики та продовольства України забезпечило ведення низки державних реєстрів на своєму офіційному сайті: Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, Реєстр патентів на сорти рослин, Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва, Реєстр сертифікатів на насіння та садивний матеріал та деякі інші.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні

Перше, що повинен перевірити с/г виробник, який бажає придбати насіння та/або садивний матеріал певного сорту, чи зареєстрований такий сорт у «Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні», адже згідно ст. 38 закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорти, не внесені до цього реєстру, забороняється поширювати в Україні. В цей реєстр вносять як нові сорти, так і загальновідомі сорти (тобто, термін дії правової охорони яких вже стік), проте які все ще залишаються привабливими для виробництва.

Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва

Згідно ст. 12 закону України «Про насіння та садивний матеріал» право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації мають фізичні особи-підприємці та юридичні особи виключно за умови їх включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, отже кожен виробник насіння та/або садивного матеріалу повинен бути зареєстрованим у цьому реєстрі.
Таким чином, перед тим як купувати насіння чи садивний матеріал певного сорту рослин у розсаднику, виробник с/г продукції повинен перевірити чи зареєстрований цей посів чи розсадник у вказаному реєстрі. Перевіривши цей реєстр,  можливо отримати інформацію про сорти, які має право виробляти підприємство та детальну інформацію про насіння та садивний матеріал вказаних сортів.

Державний реєстр сертифікатів на насіння та садивний матеріал

Ще одним з механізмів реалізації неякісного насіння та садивного матеріалу є підробка супроводжуючих документів, особливо при купівлі частини партії, на яку видано сертифікат якості. Реєстр сертифікатів на насіння та садивний матеріал призначений саме для того, щоб виробники при купівлі партії насіння або садивного матеріалу могли перевірити чи насправді на цю партію товару були видані сертифікати якості, а їх повинно бути два: (1) посівні та (2) товарні якості для насіння, та (1) сортові та (2) товарні якості для садивного матеріалу, та термін дії вказаних сертифікатів, адже гарантії на придбане насіння або садивний матеріал діють протягом строку, визначеного в сертифікаті (ст. 22 закону України «Про насіння та садивний матеріал»).

Дотримання майнових прав інтелектуальної власності на сорти

Хочеться зауважити, що  при купівлі насіння або садивного матеріалу (категорії сертифікований) для вирощування виробник не повинен сплачувати роялті власнику сорту, адже роялті за розмножене насіння або садивний матеріал власнику сорту сплачує саме розсадник на умовах ліцензійного договору. Якщо ж  планується не тільки вирощувати, а ще й розмножувати насіння або садивний матеріал (тобто стати розсадником), необхідно отримати згоду від власника сорту та укласти ліцензійну угоду.

Всі ці проблеми з наявністю на ринку такої великої кількості неякісного насіння та садивного матеріалу походять від проблеми нелегального розмноження розсадниками сортів як вітчизняного, так і закордонного походження, адже гарантувати якість базового насіння та садивного матеріалу може тільки власник сорту. Тож селекційні інститути та великі аграрні компанії, що мають власну селекцію, повинні ретельно прописувати умови контролю за розповсюдженням їх сортів у ліцензійних договорах, що вони укладають, та використовувати всі можливі механізми покарання порушників. На диво, враховуючи значні масштаби нелегального розмноження сортів в Україні, судової практики з покарання таких порушників практично не має.

На відміну від Україні, в Європейському Союзі ведеться активна боротьба із нелегальним розмноженням сортів, де порушники сплачують як грошову компенсацію власнику, так і знищують нелегально розмножене насіння та садивний матеріал. Тож маємо надію, що і Україна приєднається до такої практики та нарешті наведе лад на ринку насіння та садивного матеріалу.

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області нагадує сільгоспвиробникам, що для посіву необхідно використовувати тільки кондиційне насіння, яке пройшло державне сортовипробування і було перевірене на посівні та сортові якості, і має відповідний «Сертифікат».

На сьогоднішній день зустрічаються випадки продажу некондиційного насіння, без супровідних документів, що підтверджують його якість. Згідно ДСТУ 4138-2002 у разі перепродажу посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння, під свою відповідальність  («Свідоцтво на насіння», «Атестат на насіння»), надає копію «Сертифіката». Якщо під час купівлі насіння  споживачу не надано вказані документи, то він має право звернутися до продавця з вимогою надання цих документів.

У разі невпевненості у відповідності показників посівних якостей придбаного насіння проводиться арбітражне (експертне) визначення за заявою фізичної особи – підприємця, або юридичної особи (далі – заявник). Заявник не пізніше 10 календарних днів з дня придбання звертається до територіального органу (ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» в Закарпатській області)  щодо відбору проби та аналізування з метою перевірки посівних якостей придбаного насіння або товарних якостей придбаного садивного матеріалу та надає копію сертифіката. За результатами проведеного аналізування  аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) органу із сертифікації перевіряє розбіжність між показниками.

У разі розбіжності між показниками, для проведення арбітражного (експертного) визначення заявник подає до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області заяву не пізніше 10 календарних днів з дня отримання ним результатів аналізу.

До заяви додаються копії:

-сертифіката;

-документа щодо результату аналізу насіння або садивного матеріалу, виданого органом з оцінки відповідності за місцем звернення заявника.

Арбітражне визначення проводиться за:

– посівними якостями насіння (крім плодових та горіхоплідних культур):

–  чистотою (за винятком вмісту обрушених зерен),

–  вмістом домішок насіння інших видів (за винятком отруйних бур’янів, карантинних об’єктів, інших видів кормових трав, пелюшки у насінні гороху, плосконасінної вики у сочевиці),

– вмістом склероціїв білої і сірої гнилей у насінні соняшнику,

– схожістю,

– одно- і багаторостковістю насіння буряків,

– життєздатністю (тільки для насіння озимих культур, що висівається у рік збирання врожаю);

– посівними якостями насіння плодових та горіхоплідних культур;

– за чистотою, масою 1000 насінин, життєздатністю насіння плодових та горіхоплідних культур;

– товарних якостей садивного матеріалу багаторічних рослин;

– за збудниками грибкових і бактеріальних хвороб, вірусами та мікоплазмою.

Строк арбітражного визначення залежить від біологічних властивостей насіння і садивного матеріалу. У разі закінчення строку дії сертифіката арбітражне визначення не проводиться.

ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатськійській області не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після завершення арбітражного визначення видає особисто або надсилає поштовим відправленням заявнику документ щодо результату аналізу насіння з позначкою у правому верхньому куті “Арбітраж”, у якому зазначається висновок згідно з ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості”.

Визначення посівних якостей насіння здійснюється на платній основі згідно встановленим розмірам плати за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними організаціями центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 96 від 13.02.2013.

В Україні, за експертними оцінками, близько 30% насіння не відповідає належній якості. Це або контрафакт (продукція, яка реалізується з порушенням майнових прав інтелектуальної власності), або фальсифікат (продукція, яка виготовлена з порушенням технології, або реалізація з копіюванням упаковки та елементів маркування).

Використання для посіву контрафактного та фальсифікованого насіння може спричинити  втрату урожаю до 25%.

Купуючи контрафактне чи фальсифіковане  насіння аграрії стикаються з такими проблемами як погані сходи або взагалі їхня відсутність, низька врожайність, низька якість врожаю, невідповідність  сорту, нестійкість до хвороб та інше.

Щоб вберегтись від  засилля підробок на ринку насіння необхідно звертати увагу на такі показники:

- виробник має бути включеним до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, який складає Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України. Реєстр розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства.

- кожна компанія-оригінатор має своїх дистриб’юторів;

- Сертифікат, який засвідчує сортові якості насіння та Сертифікат, який засвідчує посівні якості насіння. Для продажу не може пропонуватися насіння сорту, котрий не занесено у  Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні;

- купувати потрібно тільки за безготівковий розрахунок, зберігаючи всі чеки та квитанції, щоб мати беззаперечні докази;

- перевіряти всі пакувальні мішки та насіння у  них. Як правило підроблене протруєне насіння фарбується неякісною фарбою, яка осипається. На мішках можуть бути голограми, роздруковані на кольоровому принтері. Номерні знаки можуть бути однаковими, або не відповідати сорту тощо;

- занижена ціна є завжди підозрою. Якісне  насіння не може бути дешевим, оскільки на його випробування, тестування, дослідження компанії витрачають значні кошти;

Існує багато способів появи на ринку насіння низької якості. Зазвичай для такого роду фальсифікацій використовують товарне зерно, або некондиційне насіння, «правильні» мішки та папірці, зовні схожі на сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості насіння. 

Перед купівлею насіння сільгоспвиробникам потрібно з’ясувати як виглядає оригінальний мішок, для цього потрібно зайти на сайт компанії-виробника. Ззовні мішки можуть бути подібними, проте можливо замітити наявність або відсутність зайвих літер у логотипі бренда, або у назві насіння, або ж кольорова гамма пакування не чітка. Радимо  з підозрою відноситися до мішків, які прошиті декілька разів.

При купівлі насіння обов’язково необхідно перевірити відповідність інформації у сертифікатах та на етикетці у мішку. Номер партії та країна виробництва насіння повинні співпадати. Не слід довіряти незасвідченим копіям сертифікатів, а у справжності сертифікату можна пересвідчитися через електронний доступ до «Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал». Отримуючи партію насіння обов’язково перевіряйте наявність двох етикеток (внутрішньої та зовнішньої).

Основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу визначає Закон України «Про насіння та садивний матеріал»». Відповідно до  Закону насіння і садивний матеріал вводяться в обіг лише після їх сертифікації, кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами, використання для сівби насіння, що не має відповідного сертифікату, забороняється. Суб’єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією, використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного  грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва. Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.