Показати матеріали по тегу: Соціальний захист

Залученими до сексуальної експлуатації можуть бути жінки, чоловіки, діти, особи літнього віку, особи з інвалідністю.

Як діяти у разі скоєння проти вас домашнього насильства?

• Спілкуйтеся! Не мовчіть про ситуацію. Кривдник найбільше боїться розголосу. Говоріть із друзями та родичами, яким довіряєте. Розкажіть їм про свою ситуацію.
• Тримайте постійний контакт із рідними. Вони мають знати, де ви знаходитесь, і чи все у вас гаразд.
• Попередьте сусідів та близьких про ймовірну небезпеку. Попросіть їх якнайшвидше звернутися до поліції в разі необхідності.
• Знайдіть безпечне місце в приміщенні. Воно повинно бути розташоване недалеко до виходу.
• Подумайте про місце, де ви зможете безпечно переночувати. Краще, якщо це буде декілька місць. Продумайте маршрут, яким швидко туди дістанетеся. Це може бути, як дім друзів, так і притулок для постраждалих.
• Сховайте в таємному місці оригінали важливих документів; якщо не вдасться, принаймні, їх копії. Відкладіть певну суму грошей, телефон із сім-картою. У вашому мобільному мають бути записані номери важливих телефонів та адреси. Встановіть на свій смартфон спеціальний бот у Viber чи Telegram – @police_helpbot.
• Тримайте речі першої потреби в одному приміщенні, щоби якнайшвидше їх зібрати. Не забувайте одяг та ліки для себе і, за потреби, для дітей.
• Не лишайте підказок, які б допомогли кривднику вас знайти.
• Як тільки будете в безпеці, не зволікайте й повідомляйте в поліцію. У всіх неокупованих регіонах працюють підрозділи Нацполіції, які за необхідності виїжджають на виклики.

Можливо ці поради здадуться вам очевидними, але саме прості та очевидні речі зазвичай рятують життя.

Жертвою насильства може стати кожен!

Пам’ятайте – вам завжди готові допомогти та підтримати!

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram

Що таке соціальна послуга кризового та екстреного втручання?

Термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, спрямованої на її подолання.

Зміст та обсяг надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання

Залежно від особливостей кризової ситуації виділяють такі види кризового та екстреного втручання:

• Телефонне консультування („гаряча лінія”) полягає у наданні отримувачам соціальної послуги можливості швидко сповістити про кризову ситуацію, отримати необхідну інформацію та консультативну допомогу.

цілодобова «гаряча лінія» (за наявності);

«гаряча лінія» з визначеними годинами роботи.

Отримувач соціальної послуги має право звертатись на телефонну лінію анонімно

Основні завдання – попередити розвиток кризової ситуації, залагодити її, запобігти підвищенню ризику, надати конкретні інструкції отримувачу соціальної послуги щодо зменшення ризику, вирішення проблем, які спровокували кризову ситуацію.

Надавач соціальної послуги здійснює оцінку кризової ситуації зі слів отримувача соціальної послуги, за потреби надає чіткі інструкції щодо зменшення небезпеки.

• Екстрена допомога надається в разі загрози життю та здоров’ю отримувача соціальної послуги негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин після отримання повідомлення про кризову ситуацію.

Завдання екстреної допомоги – усунути загрозу, небезпеку для здоров’я та життя отримувача соціальної послуги, надати безпечне місце, психологічну підтримку, знизити рівень напруження та стресу, забезпечити базові потреби отримувача соціальної послуги.

В процесі надання екстреної допомоги відповідальність за прийняття рішень щодо ситуації покладається на надавачів соціальної послуги.

Екстрена допомога може бути частиною кризового та екстреного втручання.

• Короткочасна допомога надається протягом 48 годин після отримання повідомлення про кризову ситуацію.

Завдання короткочасної кризової допомоги – не допустити збільшення кризової ситуації, за потреби направити отримувача соціальної послуги до безпечного місця перебування для формування у нього ефективних стратегій адаптації до стресу, подолання наслідків стресу, спричиненого кризовою ситуацією, забезпечення психологічної підтримки, зниження рівня напруження та стресу, забезпечення базових потреб отримувача соціальної послуги.

• Кризове консультування може бути частиною екстреної допомоги та короткочасної кризової допомоги, а також може виступати як окремий вид кризового втручання.

Кризове консультування надається протягом 24 годин після настання кризи.

Завдання кризового консультування – обговорити та узгодити з отримувачем і спрямувати на формування навичок подолання стресу, визначення психологічних механізмів подолання наслідків кризової ситуації тощо.

Кризове консультування надається в таких формах:

• індивідуальне;
• групове;
• сімейне.

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги:

• проведення оцінки кризової ситуації;
• детальний аналіз та обговорення кризової ситуації, зокрема, що виникла внаслідок вчинення насильства в сім’ї;
• інформування про кризову ситуацію, її наслідки, права людини в кризовій ситуації, способи та процедури отримання допомоги;
• забезпечення термінових базових потреб (у безпеці, харчуванні, медичній допомозі, одязі тощо);
• організація та надання психологічної підтримки в кризовій ситуації і допомога у подоланні її наслідків, у тому числі, що виникла внаслідок вчинення насильства в сім’ї (психодіагностика, психологічне консультування, психологічна підтримка);
• сприяння у забезпеченні безпечним місцем перебування (тимчасовим притулком);
• забезпечення взаємодії з іншими фахівцями та службами для усунення ознак кризової ситуації (виклик бригади швидкої допомоги, правоохоронних органів, представників державних соціальних служб, комунальних і транспортних служб тощо);
• допомога в оформленні документів.

Особливості надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання

Для надання або відмову у наданні соціальної послуги кризового екстренного втручання не потрібно рішення соціального захисту.

Соціально послуга екстрено (кризово) надається разово, За наявності загрози життю чи здоров’ю особи надавач соціальної послуги негайно не пізніше ніж протягом 24 годин здійснює екстрене втручання, кризове втручання здійснюється не пізніше 48 годин.

Надання соціальної послуги кризового екстреного втручання не може тривати довше 72 години.

Хто може надавати соціальну послугу?

Особа чи група осіб, які безпосередньо виконують відносно отримувача соціальної послуги або спільно з ним заходи, що становлять зміст соціальної послуги (Центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг).

Хто може отримати соціальну послугу кризового та екстреного втручання?

Особа, у тому числі постраждала від насильства в сім’ї, яка в силу кризової ситуації користується заходами, що становлять зміст соціальної послуги.

Алгоритм надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання

*Уточнення: Звертаємо увагу, що після завершення надання соціальної послуги кризового екстреного втручання, соціальні послуги надаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 року № 587 „Про організацію надання соціальних послуг” (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 113 від 28.10.2021 року), наказ № 1005 13.07.2018 „Про затвердження форм обліку соціальної роботи з сім’ями/особами, які перебувають у складних життєвих обставинах”.

Підставою для отримання соціальної послуги є:

• заява/звернення потенційного отримувача соціальної послуги;
• заява/звернення особи (осіб), якій (яким) стало відомо про кризову ситуацію, повідомлення про особу, яка постраждала від насильства в сім’ї;
• заява/звернення служб (медичних, правоохоронних, соціальних), державних та громадських організацій про кризову ситуацію, зокрема, що виникла внаслідок вчинення насильства в сім’ї.

Надавач після отримання звернення/повідомлення щодо отримання соціальної послуги в усній або письмовій формі, фіксує в журналі реєстрації кризових ситуацій, що міститься в додатку 1 до Державного стандарту соціальної послуги кризового екстреного втручання затвердженого наказом Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716 уповноваженим надавачем соціальної послуги протягом 15 хвилин з моменту звернення/повідомлення.

Оцінка кризової ситуації передбачає оперативний аналіз ситуації, визначення факторів, які спричинили кризу, зокрема насильство в сім’ї, визначення стану отримувача, а також усіх важливих аспектів, які визначають кризову ситуацію і можуть допомогти у її подоланні.

Оцінка кризової ситуації здійснюється надавачем соціальної послуги (за потреби – мультидисциплінарною командою). Результати оцінки вносяться до форми оцінки кризової ситуації (згідно додатка 2 до Державного стандарту соціальної послуги кризового екстреного втручання затвердженого наказом Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716). Результати оцінки кризової ситуації отримувача соціальної послуги є підґрунтям для надання соціальної послуги.

Під час оцінки кризової ситуації отримувача соціальної послуги надавачі соціальної послуги повинні визначити:

• рівень ризику для здоров’я та життя отримувача соціальної послуги;
• необхідний вид втручання;
• ресурси, необхідні для подолання кризової ситуації;
• необхідність залучення спеціалістів, які здійснюють кризове та екстрене втручання (медичні працівники, представники правоохоронних органів);
• заходи, які необхідно здійснити для подолання кризової ситуації;
• періодичність та термін реалізації запланованих заходів.

Оцінку кризової ситуації проводять за допомогою:

• інтерв’ю;
• аналізу документів, які надає особа.

Акт з надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання - документ, складений на підставі проведеної комплексної оцінки кризової ситуації отримувача соціальної послуги, у якому зазначено заходи, що здійснювалися для надання соціальної послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність й термін виконання, відповідальних виконавців та дані щодо моніторингу результатів.

Підтвердженням надання соціальної послуги є акт з надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання, що міститься в додатку 3 до Державного стандарту соціальної послуги кризового екстреного втручання затвердженого наказом Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716, що містить інформацію про заходи, строки, місце й умови наданої соціальної послуги.

Акт з надання соціальної послуги підписується у двох примірниках, один з яких залишається у фахівців, які здійснюють заходи, інший – надається отримувачу соціальної послуги.

Акт з надання соціальної послуги фіксує надання соціальної послуги, зокрема:

• мету та завдання кризового та екстреного втручання;
• заходи, які здійснено для подолання кризової ситуації, у тому числі наслідків вчинення насильства в сім’ї;
• заходи, які здійснено надавачем соціальної послуги у разі погіршення ситуації;
• методи і стратегії кризового та екстреного втручання;
• відповідальних за реалізацію запланованих заходів;
• періодичність та термін реалізації заходів;
• ресурси (особисті ресурси отримувача соціальної послуги, ресурси громади);
• механізми переадресації отримувача соціальної послуги до інших організацій, які надають соціальні послуги.

Враховуючи специфіку надання соціальних послуг дитині та її сім’ї, акт з надання соціальної послуги складається відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 13.07.2018 № 1005 «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 943/32395.

Строки та місце надання соціальної послуги посередництва (медіації)

Залежно від особливостей кризової ситуації соціальна послуга може надаватись:

• за місцем проживання отримувача;
• за місцем перебування отримувача соціальної послуги (заклад охорони здоров’я, заклад освіти, тимчасовий притулок, тимчасові мобільні пункти допомоги, місця перебування родичів та близьких постраждалих, тимчасове безпечне місце тощо);
• в організації, яка здійснює кризове втручання.

Основне нормативно-правове регулювання надання соціальної послуги посередництва (медіації)

1. Закон України „Про соціальні послуги” № 2671-VIII від 17 січня 2019 року (зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1875-IX від 16.11.2021, №2193- IX від 14.04.2022)
2. Закон України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” № 2558 -III від 21 червня 20011 року  (зі змінами, внесеними згідно із Законом  № 1875-IX від 16.11.2021)
3. Закон України „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей” № 2623-IV від 2 червня 2005 (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1871-IX від 05.11.2021)
4. Закон України „Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” № 3160-VI від 17 березня 2011 року  (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII  від 12.2017)
5. Закон України „Про національні меншини в Україні” № 2494-XII від 06.1992 (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )       
6. Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” № 21/95-ВР від 24.01.1995 (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1824-VIII від 19.01.2017 )
7. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 876-XII від 21.03.1991 (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2471-IX від 28.07.2022)
8. Закон України „Про протидію торгівлі людьми” № 3739-VI від 09.2011 (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2671-VIII від 17.01.2019)              
9. Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”12.2017 № 2229-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 17.01.2019 № 2671-VIII)
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 року № 587 “Про організацію надання соціальних послуг” (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 1113 від 28.10.2021, № 1367 від 23.12.2021, № 294 від 16.03.2021,№ 560 від 07.05.2022).
11. Наказ Міністерства соціальної політики України від 01.07.2016 № 716 “Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20.07. 2016 року № 990/29120.
12. Наказ Міністерства соціальної політики України від 11.2020 № 769 „Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг”(зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства соціальної політики України №4 від 06.01.2022 року), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 січня 2021 року № 21/35643.
13. Наказ Міністерства соціальної політики України від 06.01.2022 № 4 „Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2020 року № 769”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 січня 2022 року № 81/37417.
14. Наказ Міністерства соціальної політики України від 23.12.2020 № 847 „Про затвердження Типового договору про надання соціальних послуг”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2021 року за № 214/35836.

15. Орієнтовний алгоритм надання базових соціальних послуг у відповідності до Закону України від 17.01.2019 року № 2671-VІІІ

Файл rek.pdf прикріплено: Орієнтовний алгоритм надання базових соціальних послуг у відповідності до Закону України від 17.01.2019 року № 2671-„Про соціальні послуги” за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб, розроблений Закарпатським обласним центром соціальних служб 

Під час повномасштабного вторгнення неможливо зафіксувати кількість випадків сексуального насилля з боку окупантів. Сексуальне насилля під час війни немає строку давності. Незалежно від того, коли людина заявить про злочин - винного можна буде притягнути до відповідальності.

Запити про допомогу продовжують надходити до благодійного фонду “Сильні”, який надає безкоштовну:

• психологічну (фонд організовує як разову консультацію, так і терапевтичний курс);
• медичну (фонд організовує та оплачує медичні послуги);
• юридичну допомогу людям, які пережили сексуальне насильство (партнери фонду готові знайти адвокатів у потрібному регіоні, в разі необхідності фонд оплатить їхню роботу).

Доброчинці оплачують медичні та психотерапевтичні послуги. Юристи надають консультації та допомагають задокументувати факти зґвалтувань як воєнних злочинів, задля використання свідчень у міжнародному суді з прав людини.

Запити людей, які пережили сексуальне насильство чи їхніх батьків є абсолютно конфіденційними. Звернутися за допомогою та дізнатися більше про роботу фонду можна за посиланням - sylni.org. Після звернення з людиною зв’яжеться консультант, щоб детальніше обговорити вид допомоги, який потрібно надати. Люди можуть відмовитися від допомоги у будь-який момент.

Кожен з нас опинявся в ситуації, коли звертався за підтримкою чи допомогою до батьків чи друзів, але часом такої підтримки недостатньо. Якщо людина опинилась у скрутній ситуації, вона може звернутись за професійною підтримкою – соціальними послугами. Соціальні послуги – це заходи з допомоги особам/сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах та не можуть самостійно подолати труднощі.

Соціальні послуги можуть бути:

простими, які не потребують постійної комплексної допомоги, зазвичай вони є короткотривалими і разовими (наприклад, консультація чи представництво інтересів);

комплексними – планомірна і тривала у часі послуга, яка потребує взаємодії фахівців (наприклад, соціальний супровід).

Соціальні послуги може отримати кожен, хто їх потребує за місцем фактичного проживання (навіть якщо людина офіційно не зареєстрована).

Ось кілька прикладів, хто і у яких випадках може звернутись за соціальними послугами:

• дорослі чи діти, які за станом здоров’я потребують послуг (втратили рухову активність, мають інвалідність, невиліковні хвороби, психічні розлади), а також їхні сім’ї
• сім’ї, які зазнали шкоди внаслідок пожежі, стихійного лиха, катастрофи, бойових дій, терористичного акту, збройного конфлікту, тимчасової окупації
• малозабезпечені сім’ї чи ті, в яких є безробітні >
• сім’ї, які потребують підтримки у вихованні дітей (розлучення, яке впливає на дитину, одинокі батьки, сім’ї, в яких батьки ухиляються від обов’язків, сім’ї, які виховують дітейсиріт, сім’ї, які виховують дітей, тимчасово залишених батьками (батьки-заробітчани)
• діти-сироти
• діти, які перебувають в інтернатних закладах

Читайте більше в документі, який прикріплено.

Кожен з нас опинявся в ситуації, коли звертався за підтримкою чи допомогою до батьків чи друзів, але часом такої підтримки недостатньо. Якщо людина опинилась у скрутній ситуації, вона може звернутись за професійною підтримкою – соціальними послугами. Соціальні послуги – це заходи з допомоги особам/сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах та не можуть самостійно подолати труднощі.

Соціальні послуги можуть бути:

простими, які не потребують постійної комплексної допомоги, зазвичай вони є короткотривалими і разовими (наприклад, консультація чи представництво інтересів);

комплексними – планомірна і тривала у часі послуга, яка потребує взаємодії фахівців (наприклад, соціальний супровід).

Соціальні послуги може отримати кожен, хто їх потребує за місцем фактичного проживання (навіть якщо людина офіційно не зареєстрована).

Ось кілька прикладів, хто і у яких випадках може звернутись за соціальними послугами:

• дорослі чи діти, які за станом здоров’я потребують послуг (втратили рухову активність, мають інвалідність, невиліковні хвороби, психічні розлади), а також їхні сім’ї
• сім’ї, які зазнали шкоди внаслідок пожежі, стихійного лиха, катастрофи, бойових дій, терористичного акту, збройного конфлікту, тимчасової окупації
• малозабезпечені сім’ї чи ті, в яких є безробітні >
• сім’ї, які потребують підтримки у вихованні дітей (розлучення, яке впливає на дитину, одинокі батьки, сім’ї, в яких батьки ухиляються від обов’язків, сім’ї, які виховують дітейсиріт, сім’ї, які виховують дітей, тимчасово залишених батьками (батьки-заробітчани)
• діти-сироти
• діти, які перебувають в інтернатних закладах

Читайте більше в документі, який прикріплено.

Цілодобова гаряча лінія у випадку домашнього насильства.

Реабілітація дітей з інвалідністю – один з пріоритетних напрямків в роботі органів соціального захисту населення. Державою гарантується відшкодування вартості реабілітаційних заходів, отриманих дитиною з інвалідністю в реабілітаційній установі. З 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом «гроші ходять за людиною», що дозволить забезпечити адресність, прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.

Реабілітаційна установа, в якій буде проходити реабілітація, обирається батьками, відповідно до медичних показань дитини. Діти з інвалідністю різних нозологій мають право на забезпечення реабілітаційними заходами у реабілітаційних установах, закладах охорони здоров’я, перелік яких затверджений Фондом соціального захисту інвалідів та розміщений на сайті Міністерства соціальної політики України.

До переліку реабілітаційних установ, закладів охорони здоров’я, які здійснюють реабілітацію дітей з інвалідністю згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №309 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю» включені чотири закарпатські заклади:

- комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний дитячий санаторій «Малятко» Закарпатської обласної ради (с. Оноківці, вул. Головна, 1);

- комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня» Ужгородської міської ради (м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 5;

- комунальне некомерційне підприємство «Обласний будинок дитини» Закарпатської обласної ради (м. Свалява, вул. Богдана Хмельницького, 1);

- благодійне товариство «Центр медико-соціальної реабілітації дітей імені святого Михайла» (с. Ратівці, вул. Ференца Ракоці, 54).

Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня - 25 тис. гривень.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I, II, III ступеня, збільшується на 50 відсотків для кожного ступеня.

Реабілітаційними послугами в межах їх граничної вартості одна дитина може бути забезпечена декілька разів протягом бюджетного року.

У межах програми «Розвиток соціальної згуртованості в Україні шляхом посилення регіонального та місцевого соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших осіб, які постраждали від конфлікту», яка реалізується неурядовою організацією «Stabilization Support Serviсes» за підтримки посольства Великої Британії, у партнерстві з Ресурсним центром у Закарпатській області ГО «Справа Кольпінга в Україні» 17 грудня 2019 року проведено  фокус-групу (серед надавачів послуг) для визначення потреб громади Баранинської ОТГ у соціальних послугах.