В Україні проходить інформаційно-освітня кампанія з захисту дітей від сексуального насильства в Інтернеті #Stop_sexтинг за підтримки Уповноваженого Президента України з прав дитини.
З метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, в якості соціальної реклами і як такого, що носить соціально значимий, некомерційний характер в Центрах надання адміністративних послуг.
Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області нагадує сільгоспвиробникам, що для посіву необхідно використовувати тільки кондиційне насіння, яке пройшло державне сортовипробування і було перевірене на посівні та сортові якості, і має відповідний «Сертифікат».
На сьогоднішній день зустрічаються випадки продажу некондиційного насіння, без супровідних документів, що підтверджують його якість. Згідно ДСТУ 4138-2002 у разі перепродажу посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння, під свою відповідальність («Свідоцтво на насіння», «Атестат на насіння»), надає копію «Сертифіката». Якщо під час купівлі насіння споживачу не надано вказані документи, то він має право звернутися до продавця з вимогою надання цих документів.
У разі невпевненості у відповідності показників посівних якостей придбаного насіння проводиться арбітражне (експертне) визначення за заявою фізичної особи – підприємця, або юридичної особи (далі – заявник). Заявник не пізніше 10 календарних днів з дня придбання звертається до територіального органу (ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» в Закарпатській області) щодо відбору проби та аналізування з метою перевірки посівних якостей придбаного насіння або товарних якостей придбаного садивного матеріалу та надає копію сертифіката. За результатами проведеного аналізування аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) органу із сертифікації перевіряє розбіжність між показниками.
У разі розбіжності між показниками, для проведення арбітражного (експертного) визначення заявник подає до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області заяву не пізніше 10 календарних днів з дня отримання ним результатів аналізу.
До заяви додаються копії:
-сертифіката;
-документа щодо результату аналізу насіння або садивного матеріалу, виданого органом з оцінки відповідності за місцем звернення заявника.
Арбітражне визначення проводиться за:
– посівними якостями насіння (крім плодових та горіхоплідних культур):
– чистотою (за винятком вмісту обрушених зерен),
– вмістом домішок насіння інших видів (за винятком отруйних бур’янів, карантинних об’єктів, інших видів кормових трав, пелюшки у насінні гороху, плосконасінної вики у сочевиці),
– вмістом склероціїв білої і сірої гнилей у насінні соняшнику,
– схожістю,
– одно- і багаторостковістю насіння буряків,
– життєздатністю (тільки для насіння озимих культур, що висівається у рік збирання врожаю);
– посівними якостями насіння плодових та горіхоплідних культур;
– за чистотою, масою 1000 насінин, життєздатністю насіння плодових та горіхоплідних культур;
– товарних якостей садивного матеріалу багаторічних рослин;
– за збудниками грибкових і бактеріальних хвороб, вірусами та мікоплазмою.
Строк арбітражного визначення залежить від біологічних властивостей насіння і садивного матеріалу. У разі закінчення строку дії сертифіката арбітражне визначення не проводиться.
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатськійській області не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після завершення арбітражного визначення видає особисто або надсилає поштовим відправленням заявнику документ щодо результату аналізу насіння з позначкою у правому верхньому куті “Арбітраж”, у якому зазначається висновок згідно з ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості”.
Визначення посівних якостей насіння здійснюється на платній основі згідно встановленим розмірам плати за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними організаціями центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 96 від 13.02.2013.
Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників, сприяє ухиленню від сплати податків, зменшує надходження до державного й місцевих бюджетів. Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті.
Проблеми неформальної економіки й незадекларованої праці є однією з потужніших перешкод для всіх країн у забезпеченні гідної праці й високих темпів зростання.
За різними підрахунками частка працівників, які працюють без оформлення трудових договорів та не сплачують податки, складає 25-30% залежно від регіону, галузі, кваліфікації роботи тощо. За останніми оприлюдненими даними на офіційному сайті Державної служби статистики України кількість неформально зайнятого населення становить 3237,8 тисяч осіб (21% від загальної кількості зайнятого населення, тобто кожен п’ятий), з яких зайнятість у неформальному секторі економіки становила 56% від загальної кількості осіб, які зайняті неформально, тобто 1813,9 тисяч осіб.
Є два способи безпосереднього впливу на рівень незадекларованої праці: інформаційно-роз’яснювальна робота та, власне, інспекційні відвідування і застосування фінансових санкцій до роботодавців, які не реагують на попередження та вдаються до використання незадекларованої праці.
Так, в рамках виконання Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік Держпраці за участі представників заінтересованих державних органів та соціальних партнерів з початку року проводиться національна інформаційно-роз’яснювальна кампанія про переваги задекларованої праці та ризики незадекларованої праці для працівників та роботодавців.
З 01.07.2021 року стартувала інспекційна компанія з питань виявлення неоформлених трудових відносин у суб’єктів господарювання усіх форм власності та видів господарської діяльності, які мають ризики використання незадекларованої праці та відсутня позитивна динаміка щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками після проведених інформаційних заходів.
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплати винагороди працівнику без нарахування/сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праці працівника повний день, при оформленні його на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн.
Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 грн.
В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Необхідно бути свідомими громадянами, дотримуватися законодавства про працю.
Від понеділка по п'ятницю
8:00 - 17:00